Абатство

( лат. abbatia) - монастир, що знаходиться під управлінням абата або абатиси. Перші А. виникли в VI-VII ст. , Хоча сам термін А. пізнішого походження (IX ст.). Покровителями, а іноді і засновниками А. були королі, а потім імператори, представники знаті і місцеві єпископи. В результаті Григоріанської реформи А. отримали більшу самостійність від світської влади і в значній мірі перейшли під заступництво Апост. Престолу. Окремі А. ставали для навколишніх жителів центрами дух. керівництва і іноді перетворювалися в самостійні церк. території: abbatia nullius (в наст. час вони називаються територіальними А. - abbatia territorialis). А. зіграли величезну роль у розвитку європ. цивілізації. У ранньому Середньовіччі вони були хранителями культури, в А. існували найбільші в Європі бібліотеки і скриптории. Значна роль А. у розвитку сільського господарства і виробництва (Технологічна революція). Безсумнівна заслуга А. у розвитку архітектури. В А. виникали нові архітектурні форми і стилі (так, в А. Клюні з'явилися перші зразки гострих арок), формувалися характерні архітектурні елементи, напр. внутр. дворик монастиря, оточений портиками. Крім того, А. мали істотний вплив на розвиток принципів містобудування. В середні віки міська архітектура відрізнялася хаотичністю, недоліком єдності задуму і виконання, оскільки проекти здійснювалися різними людьми протягом тривалого часу; навпаки, архітектура А.характеризувалася наявністю плану і концепції, раціональним рішенням, заснованим на чіткої планіметрії. Найбільш відомі стародавні А.: Боббіо, Гроттаферрата, Клерво, Клюні, Корбі, Монте-Кассіно, Райхенау, Санкт-Галлен, Сен-Віктор, Сен-Дені, Сен-Мішель, Сито, Фульда і ін. В ККП 1983 А. прирівняне до монастиря. ЛіттРа: Blum K. Abbatia: Geschichte der kirchlichen Rechtsprache. Stuttgart, 1914; Laughlin T. M. Le trПs ancien droit monastique de l'Occident. LiПge, 1935; Aubert M. L'architecture cistercienne. P., 1943; Hofmeister P. Gefreite Abtereren und PrКlaturen // Zeitschrift der Savigny: Stiftung fЯr Rechtsgeschichte. Kanonistische Abteilung 81 (1964), 127-248; GrОgorie R. et al. Die Kultur der Kl'ster. Salzburg, 1985; Glanz und Ende der alten Kl'ster. MЯ. , 1991.

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.