Олександр vII

(alexander), Фабіо Кіджі (Fabio Chigi) - Папа Римський (7. 04. 1655-22. 05. 1667); рід. 13. 02. 1599 Сієна (Італія), розум. в Римі. Походив з відомої аристократичної сім'ї; отримав прекрасну освіту і зберіг протягом усього свого життя різнобічні науч. інтереси, захоплюючись математикою, архітектурою, поезією, мистецтвом. Після закінчення в 1626 Сієнського ун-ту (зі ступенем д-ра богослов'я) і проходження дворічного приватного курсу навчання в Римі Фабіо Кіджі прийняв свящ. сан і в 1628 вступив на службу в Римську курію. Завдяки своїй ерудиції та дип. здібностям незабаром зробив блискучу кар'єру: в 1629 він - віце-канцлер Феррари, в 1634 - інквізитор на Мальті, в 1639 - нунцій в Кельні, в 1651 - держ. секретар, в 1652 - кардинал. Обраний на Рим. престол всупереч протидії Франції (будучи папським легатом, при укладенні Вестфальського миру він відстоював права Св. Престолу в противагу франц. уряду), А. і надалі протягом свого понтифікату мав конфлікти з Францією. У 1656 А. видав конституцію Ad sanctam beati Petri sedem, в якій засуджувався янсенизм. Під час його понтифікату відбулася знаменита звернення в католицтво Христини Шведської, дочки ярого супротивника Католицької Церкви швед. короля Густава Адольфа. Папа з пошаною прийняв Христину в Римі і постійно надавав їй підтримку. Цінитель мистецтва і меценат, А. приділяв велику увагу архітектурному оздобленню Риму.Він підтримав проекти реконструкції рим. площ Пьяцца дель Пополо і Пьяцца делла Мінерва, а також будівництво і прикраса багатьох церков. А. сприяв розвитку Ватиканської апостольської бібліотеки, передавши їй велике зібрання книг. А. похований в соборі Св. Петра, а над його могилою Дж. Л. Берніні спорудив величний надгробний пам'ятник. Соч. : Bullarium Romanum. Tn. , 1 869, vol. 16-17. ЛіттРа: Pallavicino S. Della vita di Alessandro VII. Prato, 1839-40. 2 vol. ; Krautheimer R. The Rome of Alexander VII, 1655-1667. NY. , 1985; Bernstock J. E. Bernini's Tomb of Alexander VII // Saggi e memorie di storia dell'arte 16 (1988), 167-190, 363-373; EP 3, 336-348. о. М. Седано

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.