Авва

( арам. 'abba, грец. άββα, лат. abba), в арамейською мовою. - звернення до батька, прийняте в сім'ї (близьке до слова "татко"); в НЗ - молитовне звернення Ісуса Христа до Бога; в ранній традиції сх. чернецтва - позначення духовного наставника. Згідно з Євангелієм (Мк 14, 36), Ісус Христос сказав в Гефсиманському саду молитву "Авва, Отче". Молитовне вигук "Авва, Отче" згадується в посланнях ап. Павла (Гал 4, 6 і Рим 8, 15). Називаючи Бога своїм Отцем, християнин констатує наявність реальних відносин батьківства і синівства між Богом і людиною, встановлених у Христі. Крім того, А. - звернення до старшого за віком або званням ченцеві, що сходить до традицій егип. і палест. чернецтва IV-V ст. Від цього значення слова А. походить термін абат. ЛіттРа: Інокентій (Павлов), ігумен // Православна енциклопедія. М., 2000-, т. 1, с. 78; JoЯon P. Abba, "le Pere" et "mon Pere" // Recherches de science religieuse 17 (1927), 212-213; Jeremias J. Abba. G'. , 1966; Schelbert G. Sprachgeschtliches zu "Abba" // MОlanges D. BarthОlemy. Fri. -G'. , 1981, S. 395-447; Fitzmyer J. Abba and Jesus 'Relation to God // ю cause de l'Гvangile: MОlanges J. Dupont. P., 1985, p. 15-38. І. Лупандін

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.