Перерви В Роботі

призупинення роботи, передбачена правилами внутрішнього трудового розпорядку, режимом роботи організації, структурного підрозділу або конкретного працівника. Відповідно до ст. 57 КЗпП працівникам має надаватися перерва для відпочинку і харчування (обідня перерва) тривалістю не більше 2 годин. Тривалість обідньої перерви повинна визначатися виходячи з конкретних умов з урахуванням специфіки діяльності того чи іншого підрозділу та існуючої організації харчування працівників. Така перерва в роботі не включається в робочий час і не оплачується, тому працівник має право використовувати його на свій розсуд, у тому числі відлучатися з місця виконання роботи. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви може визначатися правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіками змінності, іншими локальними актами, прийнятими в організації (див. Робочий час). При тривалості робочого дня (зміни) менше 6 годин робота може проводитися і без перерви для відпочинку і харчування, якщо не заперечує трудовий колектив. На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу.Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються адміністрацією за узгодженням з відповідним виборним профспілковим органом організації і фіксуються зазвичай в колективному договорі. Крім обідньої перерви, протягом робочого дня (зміни) деяким працівникам надаються короткострокові перерви для відпочинку і особистих потреб, а також спеціальні перерви, встановлені з метою охорони праці. Такі перерви включаються в робочий час і оплачуються. Працюючим жінкам, які мають дітей у віці до півтора років, відповідно до ст. 169 КЗпП надаються крім загальної перерви для відпочинку і харчування додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви повинні надаватися не рідше, ніж через 3 години, тривалістю не менше 30 хвилин кожен. Якщо у жінки двоє або більше дітей віком до півтора років, то тривалість перерви повинна бути не менше години. Терміни та порядок надання перерв для годування дитини встановлюються адміністрацією спільно з виборним профспілковим органом організації з урахуванням побажань матері. На прохання жінки належні їй протягом 7-8-годинного робочого дня (зміни) перерви для годування дитини можуть бути з'єднані і перенесені або на початок робочого дня, і тоді жінка починає роботу на годину пізніше, ніж інші, або на кінець робочого дня, і тоді вона закінчує роботу на годину раніше, або приєднуються до обідньої перерви. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком, який обчислюється за загальними правилами підрахунку середнього заробітку. У тих випадках, коли за умовами роботи жінка фактично не має можливості користуватися перервами для годування дитини (наприклад, при роз'їзному характері роботи), вона повинна бути переведена на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку півтора років (ч.3 ст. 164 КЗпП). У окремих категорій працівників (наприклад, зайнятих в сфері обслуговування населення, в комунальних службах, на міському пасажирському транспорті та деяких інших) робочий день у зв'язку з особливостями їх роботи може бути розділений на частини, між якими перерва встановлюється більше 2 годин, або вводяться 2 або більш перерви, включаючи обідній (так званий роздроблений робочий день). Час таких внутрізмінних перерв не включається в робочий, а робота з подібним режимом компенсується оплатою.

Словник бізнес-термінів. Академік. ру. 2001.