Капуцінкі

Орден кларісс-капуцінок (moniales Capuccinae s. Clarae, Moniales Clarissae Capuccinae, Ordo Sanctae Clarae Capuccinarum, OSClCap), жіноча гілка Ордену капуцинів, що відноситься до Другого ордену францисканців; також різні жіночі монаш. конгрегації та громади терціаріїв, засновані капуцинами або пов'язані з їх орденом. Орден кларісс-К. сходить до реформованим Колетт Буале (1381-1447) громадам кларісс. Засновницею першого монастиря кларісс-К. була Марія Лоренца Лонго (пом. в 1542), що належала до знатного каталонському роду і емігрувала в Неаполь в 1506. Вона вступила в Третій орден св. Франциска і присвятила себе справам милосердя, заснувавши госпіталь для невиліковно хворих, для роботи в якому привернула групу сподвижниць зі свого ордена. Прибулі в 1530 в Неаполь капуцини зайнялися дух. опікою хворих в цьому госпіталі. Під впливом капуцинів і за підтримки засновника Ордена Театинці Каетана Тіенского М. Л. Лонго в 1535 заснувала при госпіталі монастир зі строгим затвором. Папа Павло III в motu proprio від 10. 12. 1538 ***** monasterium затвердив Орден кларісс-К. як що знаходиться в юрисдикції капуцинів і ввірений їх дух. піклуванню. К. взяли перший статут св. Клари (в 1253 затверджений Папою Інокентієм IV для кларісс) і конст. св. Колетт Буале, доповнену деякими законами монаш. конституції капуцинів. К. вели молитовно-споглядальну життя, яка характеризувалася бідністю, аскезой і строгим затвором.У XVI-XVII ст. монастирі К. були засновані у мн. містах Європи, а з 2-й пол. XVII ст. стали виникати в Мексиці і Лат. Америці. У XVIII ст. орден налічував бл. 2500 черниць і ок. 200 монастирів (бл. 90 - в Італії). Відповідно до Апост. конст. Папи Пія XII Sponsa Christi (21. 11. 1950) монастирі К. стали об'єднуватися у федерації; в 1995 існувало 10 федерацій К. До Ордену кларісс-К. належала Вероніка Джуліані, канонізована в 1839. У 2002 орден налічував 2263 черниці і 157 монастирів. Терціарскіе монастирі К. дотримуються статуту Третього регулярного ордена св. Франциска і монаш. правила, що дають можливість вести Апост. діяльність (на відміну від кларісс-К., провідних молитовно-споглядальну самітницьке життя). Подібні монастирі, що володіють автономією, засновані в ряді країн Європи і Африки. Конгрегації К. Існує кілька. десятків різних конгр. К., приєднаних (зі збереженням автономії) до Ордену капуцинів. Це приєднання, зване агрегацией, передбачає не юрисдикційну залежність, а тісний дух. зв'язок і можливість співпраці в Апост. діяльності. К. матері Рубатто (Suore Cappuccine di Madre Rubatto, SCMR) - конгр. , Осн. в 1885 в Лоано (бл. Генуї) Ганною Марією Рубатто (1844-1904) і генуезькими капуцинами для догляду за хворими; в 1909 здійснена агрегація до Ордену капуцинів; конгр. затверджена в 1916; нині діє в Італії, Уругваї, Аргентині, Бразилії та Ефіопії; в 2002 налічувала 452 черниці і 69 обителей. К. Святого Сімейства (Hermanas Terciarias Capuchinas de la Sagrada Familia, HTCFS) - конгр. , Осн. в 1885 в Масамагреле (бл. Валенсії) свящ. -капуціном Луїсом Аміго-і-Феррера (1854-1934) для виховання дівчаток з неблагополучних сімей; затверджена в 1902; в 1905 здійснена агрегація до Ордену капуцинів; конгр. нині діє в Іспанії, Колумбії і Венесуелі; в 2002 налічувала тисячі триста дев'яносто п'ять сестер і 224 обителі. ЛіттРа: Lechner P. Leben der Heiligen aus dem Orden der Kapuziener. MЯ. , 1863-65. 3 Bd. ; Acta et decreta causarum beatificationis et canonizationis OFMCap. R., 1964; Da Felice da Mareto. Le cappuccine nel mondo. Parma, 1970; DIP 2, 184-203; Iriarte L. Storia del francescanesimo. R., 1982 (R., 1994); Idem. Le cappuccine: Passato e presente. R., 1997; AnPont 2004. о. В. Спирито

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.