Каброль Фернан

(cabrol) Фернан - монах-бенедиктинець (OSB), абат, історик літургії; рід. 11. 12. 1855, Марсель (Франція), розум. 4. 06. 1937 Фарнборо (Великобританія). 29. 09. 1877 К. вступив в Орден бенедиктинців, ставши ченцем абатства Св. Петра в Солем; висвячений в свящ. 3. 06. 1882 Мане; став пріором в Солем в 1890; в 1896 перейшов до новоствореного мон. Св. Михайла в Фарнборо, де був пріором до 1902, а в 1903 став абатом. К. був членом різних академій і наукових. товариств, написав безліч статей з історії літургії, переважно рим. і галликанской, по археології, церк. історії Англії, агіографії. В 1900-02 разом з А. Леклерком і М. Феротеном почав видавати працю Monumenta Ecclesiae liturgica (Літургійні пам'ятники Церкви), що містить тексти з Апост. часів до імп. Костянтина I (вийшло 4 т. За період 1904-42). В 1903-13 К. разом з А. Леклерком редагував багатотомний Dictionnaire d'archОologie chrОtienne et de liturgie (Енциклопедичний словник з християнської археології та літургії, закінчений в 1953 під ред. І. Марру). Важлива також робота К. про іерус. літургії, осн. на щоденнику паломниця IV ст. лЕгеріі. В останні роки життя К. читав курс історії Церкви і патристики в Католицькому ун-ті Анжера. Соч. : Vie du cardinal Pitra. P., 1893; Гtudes sur la "Peregrinatio Silviae": Les Оglises de JОrusalem, la discipline et la liturgie au IVe siПcle. P., 1895; Le livre de la priПre antique. P., 1900; Les origines liturgiques. P., 1906; Introduction aux Оtudes liturgiques. P., 1907; L'Angleterre chrОtienne avant les Normands. P., 1909; La Messe. P., 1927; La priПre des premiers chrОtiens.P., 1929; Livres de la Liturgie latine. P., 1930; La Messe en Occident. P., 1932; St. BenoФt. P., 1933. ЛіттРа: DHGE 11, 45-46; Gougaud L. // Revue d'histoire ecclОsiastique 33 (1937), 919-922; Harvard M. // Revue grОgorienne 22 (1937), 201-213; 23 (1938), 1-6. Л. Хрушкова

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.