Лю шіпей

Гуанхань, шеньши. 24. 6. 1884, Ічжен, пров. Цзянсу, - 20. 11. 1919 року, Пекін. Мислитель, публіцист, товариств, діяч, один з перших пропагандистів анархізму в Китаї. У 1902 отримав вчений ступінь цзюйжень. Спеціалізувався на вивченні "(Чунь цю) Цзо чжуань". В юності сприйняв антіманьчж. і антиавторитарний ідеї з соч. Ван Фучжи і Хуан Цзунси (17 в.). У 1903 в Шанхаї зблизився з радикально налаштованими Чжан Тайянь і Цай Юаньпеем, став гол. ред. газети "Цзінчжун" ( "Набат"), познайомився з зап. суспільно-політичне життя. думкою. Перебував під враженням поглядів Ж. Ж. Руссо, стверджував, що "тема товариств, договору" міститься в 62 произв. конф. (Див. Конфуціанство) класики. У 1905 брав участь в створенні "Про-ва збереження нац. Наук" (Госюе баоцуньхуей), який боровся за збереження і "очищення" кит. культурної спадщини. У 1907 емігрував до Японії, де вступив в Тунмен-хуей ( "Об'єднаний союз"), був одним з ред. журн. "Мінь бао" ( "Народ"). Будучи прихильником революційного. боротьби з Маньчжу. дин. Цин, в цілому залишався на идеологич. позиціях ортодокс, конфуціанства. Початок ідейної переорієнтації Л. Ш. пов'язано з виникненням у нього інтересу до буддизму. З позицій буд. релятивізму він виступив проти конф. доктрини "виправлення імен" (чжен хв). За Л. Ш., абсолютна лише "порожнеча" (кун), що лежить в основі світобудови, а "імена" (хв (2)), що позначають різні явища, відносні.Абсолютизуючи їх, люди зводять мистецтв, кордони, через к-які потім не в силах переступити. Т. о. , "Дух найменувань" заважає революц. творчості. В Японії Л. Ш. познайомився з ідеями анархізму. З червня 1907 зі своїми однодумцями почав видавати анархістський журн. "Тяньі бао" ( "Естеств. Закон"), відкрив "курси по вивченню соціалізму". Підтвердження теорій зап. соціалістів і анархістів шукав у поглядах мислителя школи нун цзя Сюй Сіна (4 ст. до н. е.?) і даос. (Див. Даосизм) філософа Бао Цзін'яня (4 ст.?). Повністю змінив своє ставлення до конфуцианцам Ван Фучжи і Хуан Цзунси, звинувачуючи їх у тому, що вони приховували аморальність влади. Ідею абс. свободи Л. Ш. підпорядковував положенню про загальне і повне рівність. У 1908, розчарувавшись в анархізм, повернувся в Китай і вступив на держ. службу. В кін. 1911 заарештований революціонерами, звільнений завдяки заступництву Сунь Ятсена. У 1915 увійшов до Чоуаньхуей ( "Товариство з вивчення благополуччя (гос-ва)") - монархич. орг-цію, домагатися реставрації імп. правління на чолі з Юань Шикаем, к-рому Сунь Ятсен поступився посадою президента Кіт. Республіки. Після смерті Юань Шикая в 1916 запрошений ректором Пекінського ун-ту Цай Юаньпеем на викладацьку роботу. В останні роки життя писав праці з питань історії, філології, філософії Китаю в традиц. конф. манері. * Лю шеньши сяньшен ишу (Посмертне зібр. Соч. Г-на Лю шеньши). Т. 1 - 7. Б. м., 1936; ** onogawa Hidemi. Liu Shi-p'ei and Anarchism // Acta Asiatica. 1967. №12; Biographical Dictionary of Republican China. Vol. II. N. Y. -L. , 1968; Bernal M. Liu Shi-p'ei and "National Essence" // The Limits of Change. Camb. (Mass.), 1975; Кодзіма Юма. Рю Сибай-но гаку (Вчення Л. Ш.) // Геймон. 1931. Т. 22. №5. Див. Також літературу до ст. Анархізм в Китаї. Е. Ю. Стабурова

Китайська філософія. Енциклопедичний словник.2009.