Школа тільки свідомості

Вейші ШКОЛА Вейші цзун. "Школа Тільки свідомості". Перебіг кит. буддизму, що походить від однієї з систем класичні. буд. філософії - віджнянавадейогачаре, родоначальниками к-рій є мислителі буддизму махаяни Асанги і Васубандху (5 ст.). У Китаї їх доктрини набули поширення в 5 - 6 ст. в рамках шкіл Ділунь і Шелунь, що засновували своє вчення на трактатах Васубандху - "Дасабхуміка шастра" ( "(Ши) ді лунь" - "Трактат про щаблях (вчителів Йогачара)") і Асанги - "Махаяна санграха" ( "Так Чен шелунь" - "Зведені відомості про махаяні"). В 7 ст. школа Шелунь була реформована Куйцзі - учнем знаменитого буд. паломника і перекладача Сюан'цзана. Спираючись на коммент. інд. філософа Дхармапали (6 ст.), Сюаньцзан і Куйцзі створили найбільш значить, версію вчення вей ши, що стала теоретич. основою В. ш. , К-раю отримала також назв. Фасян школи ( "школа Дхармалакшана (властивостей дхарм)"). Мислителі В. ш. розробили філос. концепцію, осн. виключно на аналізі свідомості і його змісту, що дозволяє розглядати її в якості своєрідної буд. "феноменології свідомості". У кит. віджнянавада різко посилилася ідеалістіч. тенденція, яка призвела до трактування всієї сфери досвіду як різних станів свідомості (санскр. видужання, кит. ши (4)). В. ш. виділяє "вісім (видів) свідомості" (див.Ба ши), восьмий з яких брало - Алай-Віджая-няна (Аліє ши, цзан ши - "свідомість-скарбниця", "абс. Свідомість") розглядається в якості субстрату і джерела всіх інших видів свідомості. "Свідомість-скарбниця" породжує комбінації дхарм (фа (1), п. 2, Див. також у юн'), що утворюють "речі і явища" (сян у), в т. ч. емпіріч. особистості. У Алайя-віджняну закладені якісь "відбитки" досвіду (Васа сюньсі) - кармич. (Див. Е) враження, або "насіння" (биджа, чжун цзи), к-які в належний момент актуалізуються через психіку суб'єкта, що призводить до нової кармич. активності, в свою чергу викликає васани у вигляді нових "вражень-насіння", які закладаються в Алайя-віджняну. Мета ре-ліг, практики В. ш. - "очищення" Алай-видужання від "вражень-насіння" і запобігання надходження в неї нових "вражень". Перебування "очищеного" в процесі медитації і аскези "абс. Свідомості" у своїй "чистої" (цин (1)) і "спокійною" (цзин (2)) природі вважається, за вченням В. ш. , Нірваною (див. Непань). В. ш. доктринально протистоїть Фасін школі ( "школа Дхармата"), т. к. не визнає наявності "сутності будди" (фо син, см. Чжень жу) у всіх людей, проповідуючи мистецтв, її створення за допомогою реліг. практики, а також заперечує "пустотность" (кун, син кун) дхарм як основу і зміст буття. * Розенберг. О. Проблеми буд. філософії. Пг. , 1918; Ігнатович А. Н. Буддизм в Японії. Нарис ранньої історії. М., 1987. С. 216 -31; vallee Poussin, de la L. Note sur PAlayavijnana // Melanges chinois et bouddhiques. Vol. 3. Brux. , 1937. E. A. Торчинов

Китайська філософія. Енциклопедичний словник. 2009.