Арабів середньоазіатського

народність в Пор. Азії. Числ. - 8 т. Ч. (1959). А. с. живуть невеликими групами серед узб. , Тадж. і туркм. населення, поступово зливаючись з ним; осн. маса їх живе в Бухарської і Самаркандської обл. Узб. РСР. А. с. кажуть на узб. , Тадж. , Туркм. яз. ; св. 34% - на араб. яз. А. с. підрозділяються на 2 групи: шайбоні і Санон. Лінгвістіч. і антропологіч. дані дозволяють припустити, що А. с. є нащадками вихідців з Месопотамії і Центр. Аравії, що переселилися в різний час в Сівши. Афганістан, а звідти - на правобережжі Амудар'ї. У А. с. , Близьких за культурою і побуті до узб. і тадж. населенню, зберігаються нек-риє риси їх древньої культури. Літ. : Вінніков І. Н., Араби в СРСР, в сб. : Радянська етнографія, т. 4, М. -Л. , 1940; Волін С. a. , До історії середньоазіатських арабів, в сб. : Тр. ІВАН, в. 36, М. -Л. , 1941.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.