Арцрунідов

влият. арм. нахарарскіх рід, відомий з 4 ст. Родовий домен А. перебував в окрузі Албаков Великий (р-н верхів'їв р. Великий Заб), в замку Адамакерт (суч. Башкале). В кін. 7 ст. А. заволоділи доменом нахарарскіх роду Рштуні на півд. і сх. узбережжі Ванського оз. ; політичне життя. центром А. став Ван. Надалі А. підпорядкували область Васпуракан. У 9 ст. А. змагалися з арм. Багратідами. При Гагіка Арцруни (908-943) їх володіння стало царством (див. Васпураканское царство), що проіснував до 1021. Нашестя сельджуків і наступ Візантії змусили Сенекеріма Арцруни передати своє царство Візантії. А. отримали землі в Малій Вірменії з центром в м Себастії (суч. Сівас). На батьківщині нащадки А. жили в р-ні м Вана, де їх спадщин. привілеєм зробилася посаду Ахтамарского католікоса (резиденція в монастирі Сурб Хач на о. Ахтамар). Махканабердскіе А. зіграли видну роль в боротьбі з монг. пануванням.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.