БАУМАН

1 . Микола Ернестович (парт. Псевд. - "Грач", Полєтаєв, Сарафскій, Сорокін) (17. V. 1873 - 18. X. 1903) - професійний революціонер, діяч більшовицької партії. Рід. в Казані в сім'ї ремісника-столяра. Закінчив Казанський ветеринарний ін-т (1895). Революц. діяльність почав в 90-х рр. у Казані. У 1896-1897 працював в Петерб. "Союзі боротьби за визволення робітничого класу". У березня 1897 р заарештований і ув'язнений у Петропавловську фортецю. У 1899, після 22-місячного одиночного ув'язнення в фортеці, засланий на 4 роки в м Орлов (нині Халтуріна) Вятської губ. У жовтні. 1899 втік із заслання і емігрував до Швейцарії, увійшов в "Союз російських соціал-демократів за кордоном", приєднався до групи "Звільнення праці", активно боровся з "економізмом". У 1900 став одним з найближчих і активних помічників В. І. Леніна в створенні "Іскри", її першим нелегальним агентом, переправляв транспорти з газетою, встановлював зв'язки з місцевими с. -д. орг-ціями. У грудні. 1901 по дорученням Леніна виїхав до Москви, працював чл. Моск. РСДРП, розповсюджував "Іскру". У поч. февр. 1902 для встановлення зв'язків з "искровцами" виїхав до Києва, а потім до Воронежа і Москву. По дорозі в Москву заарештований і ув'язнений в Лук'янівську в'язницю (Київ). 18 Серпня. 1902 втік з в'язниці разом з раніше арештованими десятьма искровцами і в сент. перебрався за кордон. Делегат II з'їзду РСДРП від Моск. парт. орг-ції, іскрівець більшості.На з'їзді виступав (під прізвищем Сорокін) як стійкий послідовник Леніна. У грудні 1903 по дорученням Леніна виїхав в Росію. Керував Моск. парт. орг-цією більшовиків і одночасно Сівши. бюро ЦК РСДРП; організував у себе на квартирі нелегальну друкарню. У червні 1904 заарештований і ув'язнений в Таганськую в'язницю в Москві, звідки був звільнений у жовтні. 1905. За звільнення з в'язниці брав діяльну участь в роботі МК більшовиків. 18 Жовтня. 1905 під час організованої МК РСДРП революц. демонстрації був по-звірячому вбитий черносотенцем, агентом охранки. Похорон В. 20 Жовтня. вилилися в грандіозну 300-тис. політичне життя. демонстрацію, що зіграла велику роль в підготовці моск. пролетаріату до грудневого озброєння. повстання. У газ. "Пролетарій" No 24 25 Жовтня. 1 905 був поміщений некролог пам'яті Н. Е. Баумана, написаний В. І. Леніним. Іменем Б. зв. р-н м Москви, площа, вулиці, Моск. вища техніч. уч-ще і ін.. : Ленін В. І., Микола Ернестович Бауман, Соч. , 4 видавництва. , Т. 9, с 405-06, його ж, там же, т. 7, с 199, 291, 390-91; його ж, там же, т. 8, с. 52; його ж, там же, т. 34, с 44-45, 52, 165; Другий з'їзд РСДРП Протоколи, M., 1959; З листування редакції "Іскри" з І. В. Бабушкіним і Н. Е. Бауманом, "ПР", 1939, No 1; Кукушкін С., Ленінська "Іскра" в Москві, M., 1955, Новоселов М. A., Микола Ернестович Бауман 1873-1905, M., 1955. 2 . (Baumann), Франц Людвіг (8. VI. 1846 - 2. Х. 1915) - нім. історик і архівіст. З 1903 - директор Імперського архіву в Мюнхені. Опубл. цінні джерела з історії Селянської війни 1524-25. У дослідженні про "Дванадцяти статтях" ( "Die zwölf Artikel der oberschwabischen Bauern", 1896) дотримується ліберальної трактування Хрест. війни. Б. - автор "Історії Альгау" ( "Geschichte des Allgaus", Bd 1-3, 1883-94). Публ. : "Quellen zur Geschichte des Bauernkrieges in Oberschwaben, hrsg. V. F. L. Baumann, Stuttg. 1876, Quellen zur Geschichte des Bauernkrieges aus Rotenburg an der Tauber, Hrsg.v. F. L. Baumann, Tübingen, 1878, Akten zur Geschichte des deutschen Bauernkrieges aus Oberschwaben, Freiburg, 1877. Літ. : Смирин М. M., Народна реформація Томаса Мюнцера і Велика селянська війна, 2 видавництва. , M., 1955; Neue deutsche Biographie, Bd 1, B., 1953.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.