Пекінський ТРАКТАТ 1860

доповнить. трактат до Айгунскому і тяньцзіньськіє (1858) рус. -кіт. договорами, підписаний 14 нояб. в Пекіні рус. представником Н. П. Ігнатьєвим і цинским уповноваженим вів. князем Гун. Укладено після закінчення т. Н. другий "опіумної" війни, в ході до-рій англо-франц. війська висадилися в Сівбу. Китаї. Протиріччя між зап. -Європа. державами, які напали на Китай, і царською Росією, котра прагнула не допустити встановлення їх панування в Пекіні, Сівши. і Сівши. -вост. Китаї, а також в сівши. Запис. частини Тихого ок. , Спонукали рус. пр-во докласти зусиль з метою ослаблення тиску Англії і Франції на медичне пр-во. Позиція Росії сприяла досягненню закінчать. розмежування між Росією і Китаєм. Підтверджували розвиваючи статті Айгунского (ст. 1) і Тяньцзіньського (ст. 9) договорів, П. т. Визначив сх. ділянку рус. -кіт. кордону по pp. Амуру, Уссурі, Сунгача, оз. Ханка, р. Беленхе і гірських хребтах до р. Туминьцзян. Частиною П. т. Була карта з позначенням лінії кордону. Одночасно намічався і зап. ділянку рус. -кіт. Межі. На всім сх. ділянці рус. -кіт. кордони П. т. дозволялася вільна і безмитна торгівля: рос. купці з Кяхти могли їздити в Китай, а китайські в Росію, крім того, відкривалася торгівля в Кашгарі. Др. статті визначали порядок призначення консулів, встановлювали регламент відправлень дипломатичні.листування і надавали сторонам можливість в подальшому вдосконалювати правила сухопутної торгівлі. Публ. : Рос. -кіт. відносини 1689-1916. Офіц. док-ти, М., 1958. В. С. Мясников. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.