Капа

(лат. Cappa), плувіал (лат. Pluviale) - Літургія. одягання в зап. Літургія. обрядах, що має вигляд широкого плата, що покриває плечі і скріплюється спереду стрічкою або застібкою. Нагадує плащ-накидку і, ймовірно, за походженням перегукується з подібною цивільному одязі (слово pluviale початково означало плащ-дощовик). К., щонайменше з VI ст. , Використовувалася священиком як верхнє вбрання в тих випадках, коли не надягав орнат, т. Е. В осн. під час священнодійств, здійснюваних поза храмом. З пізнього Середньовіччя до наст. часу предстоятельством священик одягається в К. для проведення процесій і здійснення деяких ін. обрядів (благословення попелу в Попільну середу або гілок в Вербну неділю і ін.). К. мали право носити також півчі під час святкових єпископських церемоній. В середні віки відома була також т. Н. чорна К. (cappa nigra) - церемоніальна накидка з щільної чорної тканини, що використовувалась монахами по великих святах під час молитви в хорі (звідси ін. назва cappa choralis). До недавнього часу єпископи і почесні прелати під час урочистих церемоній носили т. Н. велику К. (cappa magna), пурпурного кольору у кардиналів і малинового - у всіх інших. Пурпурний папський мантум (mantum), майже нічим не відрізняється від великої К. за винятком більшої своєї ширини, є її модифікацією. ЛіттРа: Bishop E.The Origins of Cope as a Church Vestment // Dublin Review 120 (1897), 17-37; Braun J. Die liturgische Gewandung im Occident und Orient nach Ursprung und Entwicklung. Fr. , 1907, S. 306-358; Leclercq H., Mombert E. // DACL 3/1, 362-381. П. Сахаров

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.