Дорміторій

( лат. dormitorium) - спальне приміщення ченців в католицькому монастирі. В середні віки всі монахи (черниці) спали в монастирях в загальному спальному залі на підлозі, покритому соломою. Тільки у деяких абатів (аббатісси) були власні спальні кімнати. З дорміторій сходи вели прямо на церковні хори. Так ченці навпростець потрапляли до місця своїх нічних молитов. Окремі келії (від лат. cella - маленька кімната) спочатку з'явилися у каноніків. Пізніше окремі спальні приміщення отримали і ченці. З цього часу дорміторій стали називати ту частину монастиря, де знаходилися келії. Спочатку дорміторії розгороджують на окремі спальні місця - келії - за допомогою завіси або дерев'яними стінами. Лише в ХХ ст. в більшості монастирів з'явилися справжні окремі кімнати.

Католицька енциклопедія. EdwART. 2011.