П'ять елементів

У СІН ( "п'ять стихій", правильніше - "п'ять дій", "п'ять фаз" або "п'ять рядів") Одна з основних категорій кит. філософії, що позначає універсальну класифікаційну схему, згідно якої всі осн. параметри світобудови - просторово-часові і рухово-еволюційні - мають пятичленную структуру. Етимологія. значення ієрогліфа син (3) - "перехрестя доріг" - визначає його семантику - "ряд", "шеренга", "рух", "ходьба". У с. в т. н. космогоніч. порядку суть "вода", "вогонь", "метал", "дерево", "грунт". Це не першосубстанціями космосу, а символи, або перші і головні члени п'яти рядів-класів, на к-які поділяються всі предмети і явища світу, як речові, так і нематеріальні. Кожен з цих рядів дає характеристику якогось стану в процесуальної зв'язку з іншими рядами-станами, к-які пов'язані з "вогнем", "водою" і т. Ін. Не субстанциально, як "першоелементи" древнегреч. філософії, а функціонально. У генетич. сенсі У с. також не первинні, оскільки їх появи передують принаймні два етапи - ізнач. "Хаосу" (хунь дунь) або "Великого межі" (тай цзи) і дуалізірованності космосу силами інь ян. Очолюючи великий набір всіляких п'ятичленних множин, як-то: "п'ять сторін світу", "п'ять пір року", "п'ять чисел", "п'ять благодатей", "п'ять пневм", "п'ять кольорів", "п'ять смаків" і т.д., У с. утворюють складну міроопісательную систему. Вона включає в себе значну кількість різних порядків У с. , Пов'язаних між собою чіткими структурними співвідношеннями і взаимопереходами. Найважливіші серед цих порядків - "взаємопородження" ( "дерево" - "вогонь" - "грунт" - "метал" - "вода" - "дерево") і "взаімопреодоленіе" ( "грунт" - "дерево" - "метал" - "вогонь" - "вода" - "грунт") перетворюються один в одного шляхом зчитування протилежної послідовності елементів через один, що в геометричний. плані виступає як співвідношення правильного п'ятикутника і вписаною в нього пентаграми. Витоки вчення про У с. сягають найдавнішим (кінець 2 тис. до н. е.) уявленням про п'ятирічну будову земної поверхні (у фан - "п'ять сторін світу", у фен - "п'ять вітрів-напрямків") або більш пізнім (1-я пів. 1 -го тис. до н. е.) класифікацій результатів господарсько-трудової діяльності людини (лю фу - "шість складів", у цай - "п'ять матеріалів"). В "Гуань-цзи" (3 ст. До н. Е.) Говориться, що У с. були створені мифич. імператором Хуан-ді поряд з пентатоникой і п'ятьма чиновницькими рангами. Найдавніший текст, що викладає систематизовані уявлення про У с. , - гл. "Хун фань" з "Шу цзин". Розвинену форму вчення про У с. знайшло в 4 - 2 ст. до н. е. , Чому значною мірою сприяли Цзоу Янь і Дун Чжуншу. Надалі воно стало невід'ємною частиною практично всіх філос. і науч. побудов, а в наст, час продовжує відігравати провідну роль в теорії кит. медицини. ** Биков Ф. С. Вчення про першоелементів в світогляді Дун Чжун-шу // Китай. Японія. Історія і філологія. М., 1961; Кобзєв А. І. П'ять елементів і "магич." фігури "І цзин" // 12-я НК ОГК. Ч. 1. М., 1981; Його ж. Класифікаційна схема "п'ять елементів" -у син // 13-а НК ОГК.Ч. 1. М., 1982; Його ж. Про категорії традиц. кит. філософії // НАА. 1982. №1; Його ж. Вчення про символи і числах в кит. класичні. філософії. М., 1994. Гл. 4. А. І. Кобзєв

Китайська філософія. Енциклопедичний словник. 2009.