Розлючено

розлючено
несамовито, -а, -е; -ел. Прийшовши в остервеніння, шалений. О. ворог. Розлючено (нареч.) Битися.

Тлумачний словник Ожегова. С. І. Ожегов, Н. Ю. Шведова. 1949-1992.

.