Книга хань

"ХАНЬ ШУ" "Книга (про дин.) Хань", "Історія дин. Хань". Др. назв. - "Цянь Х. ш." ( "Книга про Ранньою (дин.) Хань", "Історія Ранньою Хань"). Офіц. історія дин. Зап. (Рання) Хань (206 до н. Е. - 8 н. Е.). Хронологічно продовжує і структурно копіює перше і стало на століття зразковим произв. такого роду - "историчен. записки" ( "Я / і цзи") Сима Цяня (2 - 1 ст. до н. е.). За своїм світоглядом останній схилявся до даосизму. Головний же автор-укладач "Х. ш." - придворний історик Бань Гу (1 ст.) - самим назв. підкреслював зв'язок цієї праці з конф. канонич. склепінням історич. документів "Шан шу" (див. "Шу цзин"). В суч. текст "Х. ш.", висхідний до друкованого видання 1034 - 37 і номінально що складається з 100 цзюаней ( "сувоїв") (реально - з 120), входять нек-риє Цзюань, написані Бань Бяо, батьком Бань Гу (принаймні №9, 10, 73, 84, 98), Бань Чжао, сестрою Бань Гу (№13 - 20), і Ма Сюем (№26). Філос. проблематикою пронизані Цзюань 21 - 30, складові розд. "Чжі" ( "Трактати"), в к-ром викладаються також естественнонауч. , Соціально-економіч. , ГЕОГРАФІКА-етнографіч. , Правові, історич. , Мистецтвознавчі та ін. Відомості та теорії. Багатий історико-філос. матеріал містять біографії філософів, що входять в розд. "Ле чжуань" ( "Життєписи"), в частині. , В цз. 56 включені "Три доповіді про Небо і людині" ( "Тянь жень сань ЦЕ") Дун Чжун-шу, істотно доповнюють корпус його соч. Заснований на матеріалах Лю Сяну і його сина Лю Синя (46 до н.е. - 23 н. е.) цз. 30 ( "І вень чжи" - "Бібліографіч. Трактат", варіант пров. "Трактат про літературу і мистецтвах") являє собою найдавніший універсальний каталог кит. літ-ри, що охоплює 596 авторів, в т. ч. 189 філософів, згрупованих в 10 шкіл. До шести виділеним в "Ши цзи" філос. школам - конфуціанство, даосизм, Іньян цзя, легізм, хв цзя і мо цзя - тут додані цзунхен цзя, Цза цзя, нун цзя і сяошо цзя. Походження кожної школи зведено до певної категорії чиновників: конфуціанство - до чиновників, що відав культом і просвітою, даосизм - до істориків, Іньян цзя - до астрономам-астрологам, легізм - до правознавців-суддівським, хв цзя - до церемоніймейстер, мо цзя - до храмовим сторожам, цзунхен цзя - до дипломатів, Цза цзя - до політичне життя. радникам, нун цзя - до розпорядників сільськогоспода. робіт, сяошо цзя - до дрібних чиновникам-інформаторам. Крім того, в спец. розділи виділені канонич. лит-pa (див. "Ши сань цзин"), соч. по військовому мистецтву (див. Бін цзя) і математики. У цз. 20 дана оригінальна класифікація +1955 видатних особистостей Китаю від мифич. давнини до кін. 3 ст. до н. е. по дев'яти категоріях відповідно до їх моральним і інтелектуальним якостям. Найбільш високо тут оцінені конфуціанці, за ними в порядку зниження значущості йдуть монети, даоси, легісти, хв цзя. У цз. 23 Бань Гу відтворив близькі йому погляди Сюнь Куана (Сюнь-цзи, 4 - 3 ст. До н. Е.). В "Х. ш." визнається необхідність поєднання в управлінні д-вою етико-ритуальних норм (чи (2)) і юридич. законів (фа (1)), широкого контролю гос-ва над економікою, заохочення землеробства і придушення торгового капіталу. В дусі вчення Мен Ке (Мен-цзи, 4 - 3 ст. До н. Е.) Відстоюється правомірність усунення порочного государя (див.Мін (1)) і доцільність орг-ції сільського госп-ва по утопічний. системі "колодязних полів" (цзин тянь). У цз. 27 узагальнено викладено універсально-классіфікаціоністское вчення про "п'ять елементів" (у син (1)). * Бань Гу. Х. ш. Т. 1 - 12. Пекін, 1964; Древ-некит. філософія. Епоха Хань. М., 1985. С. 225 - 52; The History of the Former Han Dinasty of Pan Ku. Tr. by H. Dubs. Vol. 1 - 5. Baltimore, 1938 - 55; ** Синіцин Е. Л. Бань Гу - історик стародавнього Китаю. М., 1975; Sprenkel van der, O. B. Pan Piao, Pan Ku and Han History. Canberra, 1964; Bodde D. Essays on Chinese Civilization. Princ. (N. J.), 1981. P. 141 - 60. А. І. Кобзєв

Китайська філософія. Енциклопедичний словник. 2009.