Ханьлінь академія

Держ. інституція в старому Китаї, поєднувала функції культурного закладу, імп. канцелярії з особливо важливих справ та органу идеологич. контролю. Створена в 738 для складання проектів указів і науч. праць за височайшим повелінням. З 10-11 вв. в обов'язок Х. а. поставлено також держ. історіописання. З 15 в. до складу академії стали вводити особливо відзначилися на столичних іспитах на вищий вчений ступінь цзиньши. Після трирічного вдосконалення в обл. конф. словесності вони ставали членами Х. а. - коректорами, редакторами 2-го розряду, а потім читачами і тлумачами текстів, які займалися з імператором. Т. о. академія перетворювалась в установу для підготовки держ. інтелектуальної еліти. У Х. а. визначалися теми екзаменації. творів, її члени організовували і проводили іспити на право заняття чиновницьких посад, навчали членів імп. прізвища, викладали в Держ. училище (гоцзя, Гоцзицзянь), контролювали діяльність навчальних закладів. В епоху Цин (1644-1911) за участю і під контролем Х. а. активізувалася підготовка літ. збірок, антологій, словників, енциклопедій, библиографич. видань, в т. ч. створено найбільше анотоване опис імп. зібр. книг - "Си ку цюань шу". Х. а. була також органом літ. і театральної цензури. У числі гл. задач академії, скасованої в 1911, залишалися допомогу імператору в орг-ції управління на канонич.підставах, підтримку політико-идеологич. традиції і формування офіц. політики в обл. культури. * 'Попов П. С. Держ. лад Китаю і органи управління. СПб. , 1903; Попова Л. В. Академія Хань-лин - найважливіший орган держ. управління Кіт. імперії // 24-я НК ОПС. Ч. 1. М., 1993. За матеріалами Л. В. Попової

Китайська філософія. Енциклопедичний словник. 2009.