Інфляція

(inflation) Стійке зростання рівня цін і заробітків в народному господарстві. Якщо зростання заробітків достатній для того, щоб підвищити виробничі витрати, відбувається неминуче подальше підвищення цін, що веде до інфляційної спіралі (inflationary spiral), коли темп інфляції постійно і небезпечно ( cм.: гіперінфляція (hyperinflation) підвищується. причини інфляції складні і, мабуть, не можуть бути зведені до якогось одного фактору, хоча, відповідно до теорії монетаризму (monetarism) ( cм. також: кількісна теорія грошей (quantity theory of money), вона є неминучим наслідком занадто швидкого зростання грошової маси (money supply) в обігу; Саме так пояснює інфляцію американський економіст Мілтон Фрідмен (рід. 1912). Тому монетаристи вважають, що здоровий контроль за масою грошей в обігу може обмежити інфляцію. Вони також схиляються до тієї точки зору, що високе безробіття стримує наполегливі вимоги про підвищення заробітної плати (ті , хто зберіг роботу, раді і тієї зарплати, яку вони отримують), а тому стримує інфляційну спіраль. Це веде і до скорочення загального попиту в господарстві. Послідовники британського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883-1946), навпаки, вважають, що інфляцію породжують чинники, що лежать не в сфері грошового обігу. Відповідно до цієї теорії низьку інфляцію і низьке безробіття можна забезпечити шляхом жорсткого проведення політики доходів (incomes policy).Показники інфляції в господарстві зазвичай вимірюються через цінові індекси, зокрема індекс роздрібних цін (Retail Price Index). Cм. також: інфляція витрат (сost-push inflation); інфляція попиту (demand-pull inflation); гіперінфляція (hyperinflation).

Бізнес. Тлумачний словник. - М.: "ИНФРА-М", Видавництво "Всесвіт". Грехем Бетс, Баррі Брайндлі, С. Вільямс та ін. Загальна редакція: д. Е. н. Осадча І. М.. 1998.