Мідхат-паша

(midhat Pasa), Ахмед (18. X. 1822 - 10. IV. 1883 по ін. Даними - 7. V. 1884) - тур. держ. і політичне життя. діяч. Рід. і здобув освіту в Стамбулі. У 1836-54 займав різні посади в канцелярії вів. візира, в т. ч. при Решид-паші. У 1858 їздив до Європи, звідки повернувся переконаним прихильником зап. -Європа. конституц. системи. Займаючи високі посади в султанської адміністрації (ген. -Губи. Дунайського (1864-1868) і Багдадського (1869-72) вилайетов; вів. Візир (1872, 1876-77)), М. -п. виступав за проведення реформ, які сприяли прогресу економіки і культури Османської імперії, розчищають дорогу капіталістичного. розвитку країни; в них він бачив шлях до зміцнення імперії і зміцненню влади турків над підкореними народами; виступав проти нац. -звільнити. руху цих народів. Приєднавшись до руху "Нових османів", очолив їх боротьбу за перетворення Османської імперії в конституц. монархію. Під рук. М. -п. була вироблена оприлюднена 23 дек. Тисячу вісімсот сімдесят шість перша тур. конституція (т. зв. "конституція Мідхата"), що затвердила створення конституц. монархії, але лише незначно обмежила права султана. Після поразки конституц. руху М. -п. був висланий до Європи; в 1878 - ген. -Губи. Сирії, в 1880 - Ізміра. У травні 1881 по помилковому звинуваченню у вбивстві султана Абдул-Азіза (червень 1876) був заарештований, засуджений до смертної кари, до-раю була замінена довічним засланням в Таїф (Аравія). Задушений за вказівкою султана Абдул-Хаміда II.Соч. : La Turquie, son passé et son avenir, P., 1878. Літ. : Стамбулов В., Намик Кемаль, M., 1935; Попова А. A., Турецька політика в Болгарії в 60 рр. XIX ст. , В кн. : Доповіді і повідомлення іст. ф-ту МДУ, М., 1950, No 10; Петросян Ю. A., "Нові османи" і боротьба за конституцію 1876 в Туреччині, М., 1958; Ali Haydar Midhat Bey, Midhat-Pacha, sa vie - son oeuvre, P., 1908; Uzunçarsili I. H., Midhat Pasa ve Tâif mahkûmlari, Ankara, 1950. Ю. A. Петросян. Ленінград.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.