МИКЛУХО-МАКЛАЙ

Микола Миколайович (5. vII. 1846 - 2. IV. 1888) - рус. вчений, мандрівник і товариств. діяч. Народився в Новгородській губ. в сім'ї інженера-шляховика. В юності перебував під сильним впливом ідей Н. Г. Чернишевського, Д. І. Писарєва. У 1863 вступив в Петерб. ун-т, звідки в 1864 був виключений за участь в студентському русі. Природ. -навчитеся. освіту продовжував в Гейдельберзькому (1864), Лейпцігському (1865) і Ієнськом (1866-68) ун-тах. У 1866-69 відвідав Канарські о-ва, о. Мадейру, Марокко, берег Червоного моря., Де вивчав морську фауну. Уже тоді він цікавився культурою і побутом населення відвідуваних ним країн. Наступні роки життя М. -М. присвятив антропологіч. і етнографіч. дослідженням корінного населення Південно-Сх. Азії, Австралії, островів Тихого океану. Два з половиною роки він прожив на півн. -вост. березі Нової Гвінеї (1871-72, 1876-77, 1883), де завоював любов і довіру новогвінейців; побував в ін. р-нах Нової Гвінеї і на багатьох островах Океанії; зробив дві важкі і небезпечні експедиції в глиб півострова Малакка; подовгу жив в Індонезії і Австралії. Результати антропологіч. і етнографіч. досліджень М. -М. мають велике науч. значення. Він рішуче відстоював ідею про видовий єдності і взаємній спорідненість рас людини; вперше детально описав меланезійський антропологіч. тип і довів його широке поширення в Зап. Океанії і на о-вах Південно-Сх.Азії; спростував поширені в той час погляди на курчавоволосих негроидов Нової Гвінеї (папуасів) як на представників нібито особливого виду, відмінного від ін. чоловіче. рас; вперше довів, що в межах однієї раси можуть бути і доліхокефальностью і брахікефальної типи. Велику цінність представляють залишені М. -М. опису х-ва, матеріальної культури, звичаїв папуасів і ін. народів Океанії та Південно-Сх. Азії. М. М. встановив, що народи Океанії відстали в культурному відношенні в силу ряду історич. причин, але що з інтелектуальних і моральних якостей вони не поступаються ін. народам і зокрема європейцям. Він не тільки піддав науч. обгрунтованій критиці расизм, але і практично виступав на захист свободи і незалежності вивчалися їм народів, викривав насильства і грабунки колонізаторів. Намагаючись врятувати від колонізаторів своїх друзів папуасів, М. М. розробив в 1881 проект створення папуаські союзу - незалежного гос-ва для сівби. -вост. березі Нової Гвінеї. З тією ж метою він намагався організувати там в 1886 засноване на ідеях утопічний. соціалізму рус. поселення, але царський пр-во не дало на це дозволу. Важкі позбавлення, хвороби, невдачі підірвали здоров'я М. -М. Він помер в Петербурзі на 42-му році життя. Зі своїх експедицій М. -М. привіз в Петербург багатющі антропологіч. і етнографіч. колекції, к-які зберігаються в Музеї антропології та етнографії в Ленінграді. У 1947 Ін-ту етнографії АН СРСР було присвоєно ім'я М. -М. Соч. : Собр. соч. , Т. 1-5, М. -Л. , 1950-54. Літ. : Рогінський Я. Я. і Токарев С. A., Н. Н. Миклухо-Маклай, як етнограф і антрополог, в кн. : Н. Н. Миклухо-Маклай, Собр. соч. , Т. 2, М. -Л. , 1950; Бутін Н. A., Н. Н. Миклухо-Маклай (Біографіч. Нарис), там же, т.4, М. -Л. , 1953; Тумаркин Д. Д., Великий російський вчений-гуманіст, "СЕ", 1963, No 6; Вальская Б. A., Боротьба Н. Н. Миклухо-Маклая за права папуасів берега Маклая, в сб. Країни та народи Сходу, ст. 1, М., 1959; Germer E., Miklucho-Maklai und die koloniale Annexion Neuguineas durch das Kaiserliche Deutschland +1884, "Veröffentlichungen des Museums für Völkerkunde zu Leipzig", H. 11, В., 1961. H. A. Бутін. Ленінград.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.