МОНПЕЛЬЄ

(montpellier) - місто на Ю. Франції, адм. ц. деп. Еро. 118, 9 т. ж. (1962). Центр виноробства. Виник в 8 в. на місці двох сіл. Завдяки розташуванню поблизу моря і на перехресті торг. шляхів М. виріс в 12-13 ст. в великий економіч. центр (вироби, сукон і шкір, торгівля з Італією, Іспанією, Левантом). у 1141 (остаточно в 1204) домігся самоврядування. у 1204 відійшов до королівства Арагон, в 1276 - до королівства Майорка. у 13 ст. прославився своєю мед. школою, в 1289 в М. був осн. ун-т. в Альбігойських війнах М. підтримував хрестоносців. в 1292 частина М., а в 1349 весь горо д був викуплений франц. королем і приєднаний до домену. Під час реліг. воєн 16 ст. М. став оплотом гугенотів, к-які оволоділи містом в 1567. У 1622 М. після довгих. облоги був узятий Людовиком XIII. У 17 ст. M. став адм. ц. пров. Лангедок. Літ.: Germain A., Histoire de la commune de Montpellier ..., v. 1-3, Montpellier, 1851-53; Thomas L., Montpellier, ville marchande, Montpellier, 1936 .

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.