Милувати

милувати
милував, -лую, -луешь; несовер. , кого (що). Щадити, прощати кому-н. провину. Нікого не милує хто-н. (перен.: До всіх суворий). | вдосконалення. помилувати , -лую, -луешь; -анний. • Помилуй Бог (розм.) Вираз побоювання; як би не сталося чого-н. поганого. Бог милує кого (розм.) Поки все благополучно, скаржитися нема на що. | сущ. помилування , -я, пор. Прохання про помилування (офіц.). II. Мілован , -лую, -луешь; несовер. , кого (що). У народній словесності: пестити. Буде любити-м.

Тлумачний словник Ожегова. С. І. Ожегов, Н. Ю. Шведова. 1949-1992.

.