Налбандян

Михайло Лазаревич (2. xI. 1829 - 31. IV. 1866) - арм. революц. демократ, філософ, публіцист, поет, літ. критик. Рід. в сім'ї ремісника. Навчався в школі священика Г. Патканяна. З 1846 служив секретарем єпархіального правління Нахічевані, захищав інтереси селян і ремісників, викривав беззаконня, за що піддався гонінням. У 1853 склав іспит при Петерб. ун-ті і отримав посаду викладача арм. яз. в Лазаревському інституті східних мов в Москві. У 1854 поступив вільним слухачем на мед. ф-т Моск. ун-ту. Формувався під впливом революц. ідей В. Г. Бєлінського, А. І. Герцена, Н. Г. Чернишевського. У 1858-60 співробітничав в журн. "Юсісапайл", изд. С. Назаряном. У 1857-62 неодноразово бував за кордоном. В Константинополі навколо арм. журналу "МЕГУ" створив революц. групу "Партія молодих". Встановив зв'язку з Герценом, Дж. Мадзіні, очолив арм. нац. -звільнити. рух. За революц. діяльність в 1862 був заарештований і посаджений в Петропавловську фортецю. Через три роки хворий на туберкульоз був засланий в м Камишин, де помер. Життя Н. була віддана захисту інтересів народу і створення вільної Вірменії. Велику роль в цьому Н. відводив рус. революц. руху. Викриваючи арм. лібералів, Н. заперечував можливість прогресу в умовах кріпацтва і передбачав неминучість революції ( "Землеробство як вірний шлях"). Соціалізм Н. був утопічним, селянським.Він надмірно перебільшував роль освіти. Н. належить велика заслуга в розробці питань нац. -звільнити. руху. Рішення нац. питання Н. шукав у знищенні соціального гніту і перемозі соціалістичної. початку, до-рої він пов'язував з громадою. Іст. концепція Н. знайшла відображення в його произв. : "Землеробство як вірний шлях" (1862), "Мхітар Себастаци і мхітаристів" (1858), "Гегель і його час" (1863, опубл. 1902), "Два рядки" (1861), "Єзуїти" (1857), "Лист Лазаря Парбского" (1868) та ін. у розумінні історії Н. був ідеалістом, хоча в його поглядах були окремі елементи матеріалізму. Н. визнавав величезне значення економіч. фактора в життя т-ва, клас. характер гос-ва, неминучість соціальної боротьби і революції в експлуататорському об-ве. Світогляд і історична концепція М. протистояли поглядам арм. клерикальних істориків. Соч. : Повне зібр. соч. , Т. 1-4, Ер. , 1940-49; Обр. філософ. і товариств. -політіч. произв. , М., 1954; на арм. яз. - Про новий журнал на арм. яз. , "Чутка», 1857, No 26; Нац. лихо, Ер. , 1939. Літ. : Даронян С. К., М. Налбандян, М., 1963; Саркісян X. С., М. Налбандян і питання мови, Ер. , 1955; Іоаннісян А. С., Налбандян і його час, кн. 1-2, Ер. , 1955-56 (на арм. Яз.); Нариси історії іст. науки в СРСР, т. 2, М., 1960.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.