Некрасовцями

рус. старообрядці попівського згоди, нащадки донських козаків - прихильників отамана Гната Некрасова (Некраси), одного з ватажків Булавінського повстання 1707-08. Після придушення повстання пішли з верхів'їв Дону на Кубань і створили "республіку", де всіма справами вершили самі козаки "на колі". У 1740, рятуючись від царських військ, емігрували до Туреччини, де розселилися в Добруджі, а також в М. Азії, близько оз. Маньяс. Тур. пр-во, давши Н. ряд привілеїв, прагнув використати їх як воєн. силу в боротьбі з Росією. Н. на чужині зберегли мову, пісні, звичаї та одяг перших "Гнат-козаків". У поч. 19 в. невелика група Н. повернулася в Росію. Після Окт. революції 1917 процес переселення на Батьківщину посилився. У 1962 в СРСР прибула велика група Н. і оселилася в Ставропольському краї. Літ. : Нарис історії старообрядців в Добруджі, Слав. зб. , Т. 1, СПБ, 1875; Шамара a. , Козаки повернулися в Росію, "Наука і релігія", 1964, No 8.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.