ПЕЛАГІЧ

(Пелагіћ), baco (1838 - 25. I. 1899) - югосл. революц. демократ, діяч нац. -звільнити. і соціалістичної. руху. Рід. в хрест. сім'ї. Здобув освіту в Боснії і Сербії, в 1863-65 вчився в Моск. ун-ті. Був близький позиціях С. Марковича. У роки перебування в Росії познайомився з роботами рус. революц. демократів. У 1866 П. заснував серб. духовну семінарію і прийняв санархімандріта, в 1868 - серб. читальню в Баня-Луці. За просвітить. і антітур. діяльність був висланий в Малу Азію. Став ідеологом і одним з організаторів антітур. Герцеговінсько-боснійського повстання 1875-78. Різко протестував проти австро-угор. окупації Боснії та Герцеговини. У 90-х рр. організував в Сербії ремесл. і робочі об-ва. У 1895-96 П. - один з ред. газ. "Соціjал-демократ". У роботах "Досліди прогресивного розвитку народу і особистості" ( "Покушаjі за народно і особисто напрећење", Београд, 1871), "Шлях до щасливого життя, або Нова наука і нові люди" ( "Пут срећніjем животу або нова наука і нови људі" , Будімпешта, 1879), "Соціалізм і корінне відродження суспільства" ( "Соціjалізам або основних препороћаj друштва", Београд, 1894) і ін. захищав материалистич. погляди на розвиток природи, роль праці в об-ве, ідеї соціалізму. Відстоював революц. шлях звільнення і перебудови об-ва. П. знав соч. К. Маркса і Ф. Енгельса, вів пропаганду соціалізму в югослав. землях. Літ. : Очаків І. Д., Нові матеріали В.Пелагіча, в сб. : Слов'янський архів, М., 1958; Бесаровіћ Р., Про првом періоду дjеловања В Пелагіћа у Боснії, Сараjево, 1950; його ж. Васо Пелагіћ, Сараjево, 1951. І. Д. Очаків. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.