РУССКО-австро-ФРАНЦУЗЬКА війни 1805

війна між 3-й коаліцією європ. держав (Англія, Росія, Австрія, Швеція, Неаполь) і наполеонівською Францією. Союзники мали намір, почавши наступ на різних театрах, вигнати французів з захоплених ними тер. в Європі і відновити у Франції феод. порядки. Гл. роль у війні покладалася на озброєння. сили Австрії і Росії, к-які налічували до 500 т. ч. і перевищували сили Наполеона, але були розосереджені. Австр. Дунайська армія фельдм. К. Макка (номінально ерцгерцога Фердинанда) (80 т. Ч.) І рос. армія ген. М. І. Кутузова (50 т. Ч.) Повинні були, з'єднавшись в Баварії, вторгнутися до Франції з р-ну Верх. Рейна. Слідом за армією Кутузова намічалося послати ін. Рус. армію ген. p. P. Буксгевдена (50 т. Ч.). На гол. австр. сили - Італійську армію ерцгерцога Карла (80 т. ч.) - покладалося завдання зайняти Сівши. Італію, а потім перенести дії на тер. Франції. Австр. Тирольская армія ерцгерцога Йогана (30 т. Ч.) Повинна була, висунувшись в Швейцарію, забезпечувати зв'язок між Дунайської та Італійської арміями. Від. корпус рус, англ. і швед. військ призначався для висадки в Померанії і настання на Ганновер і Голландії, а рус. корпус, що знаходився на о. Корфу, повинен був висадитися в Неаполі для спільних дій з англ. і неаполітанськими військами проти французів в Пд.Італії. Наполеон, к-рий вів війну з Англією ще до створення 3-й коаліції, готував Булонського експедицію. 27 Серпня. (8 сент.) Дунайська армія перейшла в наступ і, вступивши в Баварію, розташувалася на р. Іллер до Ю. від Ульма; на з'єднання з нею рухалася армія Кутузова, яка виступила 13 (25) серпня. з Радзівілова. Вступ у війну Австрії і Росії змусило Наполеона відмовитися від вторгнення в Англію і рушити гл. сили своєї армії (220 т. ч.) в Баварію, щоб розбити війська Макка до підходу до них армії Кутузова. Все в. Італію була спрямована армія маршала А. Массени (44 т. Ч.), А для посилення франц. військ в Пд. Італії намічалося послати ескадру з десантом. Майстерним маневром Наполеон оточив Дунайську армію і 8 (20) жовтня. під Ульм примусив її до капітуляції. Це поставило рус. війська, які прибули 29 сент. (11 окт.) В Браунау, в скрутне становище. Армія Кутузова, поступалася противнику за чисельністю в 5 разів, була змушена почати відступ. Здійснюючи відхід уздовж прав. берега Дунаю, рус. війська провели успішні ар'єргардні бої при Ламбахе (19 (31) жовтня.) і Амштеттені (24 окт. (5 нояб.)). Наполеон наказав наступав по лев. березі Дунаю корпусу Е. А. Мортьє вийти до Кремсу і відрізати рус. війська від переправ, маючи намір своїми гл. силами притиснути їх до Дунаю в р-ні Санкт-Пельтена і знищити. Але Кутузов, розгадавши задум ворога, швидко повернув свої війська на С., досяг переправ через Дунай в Кремса раніше підходу французів, перейшов Дунай і 30 Жовтня. (11 нояб.) Завдав серйозної поразки підійшов корпусу Мортье. 1 (13) нояб. авангард І. Мюрата зайняв Відень, перейшов через Дунай і рушив на Цнайм, прагнучи відрізати шляхи відходу рус. армії. Корпуси Ж. Б. Бернадота і Мортьє, переправившись через Дунай у Маутерн, повинні були загрожувати тилу армії Кутузова, над до-рій знову нависла загроза оточення.У ніч на 2 (14) нояб. Кутузов виступив з Кремса і, виславши в Холлабрунн 6-тисячний загін П. І. Багратіона, рушив форсованим маршем на Цнайм. 4 (16) нояб. загін Багратіона в Шенграбенском бою 1805 відобразив атаки 30-тисячне авангарду франц. військ, що наступали від Відня, і забезпечив відступ гл. сил до Ольмюцу, де вони з'єдналися з австр. військами і підійшла з Росії армією Буксгевдена. 20 лист. (2 дек.) В генеральному Аустерлицком битва 1805 союзні війська зазнали тяжкої поразки. Австрія вийшла з війни і підписала з Францією сепаратний Пресбургський світ 1805. Рус. війська були відведені в Росію. Бойові дії на ін. Театрах розвитку не отримали. 7-8 (19-20) нояб. рус. і англ. війська, користуючись ослабленням Франції на море в результаті розгрому її флоту в Трафальгарській битва 1805, висадилися в Неаполі, але після Пресбургський світу були повернуті на о-ва Мальта і Корфу. У верес. 1805 рус. корпус ген. П. А. Толстого (20, 5 т. Ч.) Висадився в Штральзунд і на поч. нояб. зайняв Ганновер, куди в кінці нояб. - поч. груд. прибутку швед. і англ. війська. Після укладення Австрією світу корпус Толстого повернувся через Пруссію в Росію. Перемога Франції була забезпечена завдяки правильній стратегії Наполеона, його вмінню створювати перевагу сил і засобів на вирішальних напрямках, бити супротивників але частинам. Разом з тим в Р. а. -ф. в. проявилися високі морально-бойові якості рус. армії і полководч. талант Кутузова. Літ. : М. І. Кутузов, сб. док-тов, т. 2, М., 1951; Док-ти штабу М. І. Кутузова. 1805-1806, Вільнюс, 1951; Левіц-кий Н. A., Полководч. мистецтво Наполеона, M., 1938; Леєр Г., Докладний конспект. Війна 1805. Аустерлицкой операція, СПБ, 1888; Михайлівський-Данилевський А. І., Опис першої війни імп.Олександра з Наполеоном в 1805 р, СПБ, 1844; Огляд кампанії 1805 року в Німеччині і Італії, пров. з франц. , СПБ, 1889; Alombert Р. С., Colin J., La campagne de 1805 en Allemagne, v. 1-4, P., 1902-08; Driault E., Napoléon et l'Europe. Austerlitz. La fin de Saint-Empire. 1804-06, P., 1912; Gachot E., Histoire militaire de Massena. La troisième campagne d'Italie (1805-06), P., 1911; Slovak A., Die Schlacht bei Austerlitz, Brünn, 1898. Я. І. Ростунов. Москва. - *** - *** - *** - Російсько-австро-французька війна 1805 р

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.