Семіречинські козацьке ВІЙСЬКО

частина козацтва в дореволюційній. Росії, що розміщувалася в Семиреченской обл. (Центр - Вірний, нині Алма-Ата). Семиріччя початок колонізувати сиб. козаками в 30-х рр. 19 в. У 1867 на базі 14 станиць і висілків з населенням в 15 т. Ч. Було утворено С. к. В. в складі Туркестан. воєн. округу. Возглавлялось наказним отаманом (він же воєн. Губернатор області), з 1899 підлеглим Туркестан. ген. -губернатора. Відповідно до положення 1879 містило в мирний час 1 кін. полк (4 сотні) і 1 гвард. взвод, в воєн. - 3 кін. полиця. Землі С. к. В. займали 744 тис. га, в т. ч. 71 тис. га ріллі. Козаче населення (в 1916 бл. 45 т. Ч.) Розташовувалося в 19 станицях і 15 всіляких. Було опорою царизму в його колоніальній політиці в Казахстані і Киргизії, брало участь в завоюванні Пор. Азії і в 1-й світовій війні. На січня. 1917 з 6107 військовозобов'язаних на воєн. службі перебувало 4167 чол. , Комплектувати 3 кін. полку, 3 особливі, 4 окремі, 4 ополченские і 1 запасну сотні. Під час гражд. війни заможна верхівка С. к. в. виступила проти Рад. влади. У квіт. 1920 після розгрому білогвардійців в Семиріччі С. к. В. було ліквідовано. Ю. А. Стефанов. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.