Сеннара

Сеннарскій султанат, - феод. гос-во в Сівши. -вост. Африці. Виникло на поч. 16 в. Засновник гос-ва - Амара Дунка (1504-34). У роки розквіту (17-18 ст.) Включало в свої кордони всю долину Нілу від півн. кордонів з Єгиптом до гирла Блакитного Нілу. Сеннарскій султанат складався з власне С. (межиріччя Білого і Блакитного Нілу і прилеглих р-нів) і підвладних йому тер. Етнічних. ядро С. становили фунгі; в ньому жили також нубійці, араби, беджа, негроїдні племена півдня. На значить. частини тер. власне С. панував араб. мова. Держ. релігією С. був іслам суннітського толку. На чолі гос-ва стояв спадщин. правитель - султан; влада його обмежувалася Радою з найбільших феодалів С. і вищих чиновників. Поряд з феодальними відносинами в С. зберігався сильний рабовласницький устрій; на околицях султанату панували родоплемінні відносини. У 1821-22 С. був завойований армією єгипетського паші Мухаммеда Алі і незабаром припинив існування. Літ. : Смирнов С. Р., Освіта та шляхи розвитку північно-суданської народності, в кн. : Афр. етнографіч. зб. , (Т.) 1, М., 1956; його ж, Історія Судану, М., 1968; crawford О. G. S., The Fung kingdom of Sennar, Glowcester, 1951. С. P. Смирнов. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.