Словенців

словінці, - південнослов'янська нація. Живуть в Югославії, де їх загальна чисельність складає бл. 1, 6 млн. Чол. (Перепис 1961), з них св. 1, 5 млн. С., що населяють Социалістіч. Республіку Словенію. Ок. 400 тис. С. проживає за межами Югославії, гл. обр. в США і прикордонних р-нах Італії та Австрії, ок. 5 тис. - в Угорщині. Словен. мова належить до південнослов'янської групі индоевроп. сім'ї; він має багато говорив. Літ. мова виникла на основі Доленьске і Гореньска діалектів (Ніж. і Верх. Крайна). Більшість віруючих С. ​​- католики, є протестанти і православні (нащадки вихідців з Сербії). Предки суч. С. в 6-7 ст. займали великі області в бас. Пор. Дунаю, Паннонской низовини, Сх. Альпах (Карантанія), Примор'ї. Карантанська і паннонським С. тривалий час (7 - сер. 8 ст.) Вели боротьбу з аварами, а також баварцями. Все р. 8 ст. С. Карантанії потрапили під владу баварців, а в кін. 8 ст. , Як і С. Ніж. Паннонії, увійшли до складу Франкського гос-ва. З кін. 9 ст. більшість словен. земель майже тисячу років перебувало під владою ньому. феодалів; ньому. колоністи заселяли ці землі. Сх. словен. землі були зайняті угор. феодалами; частина паннонських С. ​​була мадьярізована. З останньої третини 13 в. значить. частина словен. земель була підпорядкована австр. Габсбургам. Після 1-ї світової війни осн. маса С. разом з ін. югосл. народами увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 - Югославія), проте ок.500 тис. С. Юлійськой Крайни потрапили під владу Італії, а ок. 100 тис. С. Карінтії і Штирії - під владу Австрії. Після 2-ї світової війни б. ч. Юлійськой Крайни, заселеною С., увійшла до складу Югославії. Іст. минуле С., протягом багатьох століть не мали держ. єдності, а також їх географич. роздробленість сприяли утворенню ряду етногр. груп С., відокремлених за характером побуту і культури (осн. ядро ​​С. - країнці, окремі групи - белокраінци, црекмурци, штирійцями, резьяне і ін.). С. Словенського примор'я, Істрії і Бенешской Словенії зазнали сильного впливу італійців і Фріулі, більшість їх двомовне. С. Карінтії зазнали сильної германізації. Після встановлення в Югославії народно-демократичних. ладу (1945) С. отримали автономію і можливість розвивати свою соціалістичної. економіку і нац. культуру на рівних правах з іншими. народами Югославії. Про історію, сільському господарстві і культурі С. см. Також в ст. Словенія, Югославія. Літ. : Народи Зарубіжної Європи, т. 1, М., 1964 (бібл. На с. 918-19). М. С. Кашуба. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.