МИЛО

МИЛО
МИЛО, -а, мн. (При позначенні сортів) мила, мив, милам, пор. 1. розчиняється в воді миюча маса (шматок або густа рідина), що отримується з'єднанням жирів і лугів. Шматок мила. Туалетне, дитяче, господарське м. Рідке, технічне м. 2. Те ж, що піна (в 3 знач.). Кінь в милі. Весь у милі хто-н. (перен.: В поту від біганини, втоми; розм.). • Суддю на мило (простий. Шутл.) Вигук уболівальників, незадоволених діями спортивного судді. | уменьш. мильце , -а, порівн. | дод. мильний , -а, -е. • Мильна опера телесеріал з нарочито розтягнутим мелодраматичним сюжетом, розрахований на масового глядача [назв. з реклами мила, що супроводжувала американські телешоу].

Тлумачний словник Ожегова. С. І. Ожегов, Н. Ю. Шведова. 1949-1992.

.