Негрів США

народ в складі амер. нації (див. Американці). Числ. в 1963 - 20 млн. чол. (10% населення США). Предки Н. - невільники, що ввозилися в Америку з різних країн Африки з поч. 17 в. і (незважаючи на заборону ввезення в 1808) до скасування рабства (1863). До 1800 число Н. досягло 757 т. Ч. (19, 3% населення США), до 1860 4, 4 млн. Чол. (14, 2%). Н. зосереджувалися гл. обр. в південно-сх. штатах, де піддавалися надексплуатації на плантаціях; многочисл. повстання їх жорстоко придушувалися. Н. швидко втратили колишні племінні мови і перейшли на англійську. Серед небагатьох вільних Н. висунулися товариств. діячі, що брали участь в русі аболіціонізму (напр., Ф. Дуглас). Після гражд. війни (див. Громадянська війна в США 1861-65 і Реконструкція Півдня) були прийняті доповнення до конституції США про заборону рабства і рівноправність рас. Однак звільнені Н. змушені були орендувати землю у своїх колишніх господарів на кабальних умовах ( "кропперство", від англ. Cropper - здольник); в б. рабовладельче. штатах були проведені "чорні кодекси" - закони про сегрегацію та дискримінації Н.; створені погромні організації (ку-клукс-клан і ін.), що мають на меті терором утримати Н. в приниженому становищі. Після звільнення почалося переселення Н. з ферм Півдня в міста (гл. Обр. Північні, де дискримінація була менш обтяжливою); воно стало масовим після 1-ї і особливо 2-й світових воєн; "чорний пояс" (зона переважання Н.в населенні) швидко розмивається: в 1870 св. 90% всіх Н. жило в півд. штатах, в 1930 - 80%, в 1960 - бл. 60%. Частка гір. населення серед Н. з 1880 по 1960 зросла з 19% до 73%. Багато Н. живе в Нью-Йорку (10% населення), Вашингтоні (54%), Чикаго, Детройті та ін. Містах. Н. в містах спершу працювали виключно чорноробами, прислугою і т. П.; нині серед них зростає число осіб кваліфікованої праці; з'явився і шар буржуазії. Однак і зараз (1963) серед всіх Н., які працюють за наймом, фахівці, службовці, майстри і висококваліфіковані робітники складають лише 23, 7% (серед білих працівників - 61%), а напівкваліфіковані робочі, чорнороби, прислуга (домашня, в готелях , ресторанах і т. д.) - 69, 3% (серед білих - 32, 7%); безробітних серед трудящих Н. 12%, серед білих - 6%. За релігії Н. б. ч. християни - протестанти-баптисти (60%), методисти (18%) і ін. В історії негритянського народу виявлялися дві протилежні тенденції: до розвитку в особливу націю і до інтеграції в амер. нації; в останні десятиліття запанувала друга тенденція, к-раю, однак, штучно гальмується сегрегацією. Н. з 19 в. борються за справжню рівноправність. У 1909 була осн. "Асоціація сприяння прогресу кольорового населення", з 30-х рр. 20 в. виникають багато ін. орг-ції (б. ч. за участю білих американців), що борються проти білого расизму; з'являються і реакц. націоналістіч. негритянські руху, відстоюють расове розділення аж до повернення Н. в Африку - гарвеізм (див. М. Гарві), "Чорний іслам". З 50-х рр. рух за рівноправність Н. набуло масового характеру; воно виробило нові форми боротьби (бойкот, рейси свободи і ін.) і здобуло ряд успіхів: під тиском руху і світового товариств. думки в-во США прийняло ряд законів, що обмежують сегрегацію і дискримінацію.Однак ці закони в значить. мірою залишаються на папері: проведення їх в життя зустрічає гострий опір расистів (особливо в півд. штатах, де вони перебувають при владі), к-які вдаються до погромів, вбивств і т. п. Н. внесли великий вклад в культуру амер. народу, особливо в позов-во (музика, театр), літературу (багаточисельних. письменники - У. Дюбуа, Л. Хьюз, Дж. Болдуін і ін.), фольклор. Негритянський рух висунуло великих діячів: У. Дюбуа, М. Л. Кінг, Поль Робсон, Б. Девіс, Дж. Джексон і ін.. : Народи Америки, т. 1, М., 1959, с. 429-500 (бібл., С. 623-24); Нітобург Е. Л., Про негритянському питанні в США, "нині", 1963, No 5; Фостер В., Негритянський народ в історії Америки, пер. з англ. , М., 1955. М. Я. Берзіна. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.