СЕВАСТОПОЛЬСЬКЕ повстання 1905

одне з великих озброєння. виступів в армії і на флоті в Севастополі в період революції 1905-07. С. в. було підготовлено об'єктивним ходом революц. руху в Росії. С.-д. орг-ції Криму і Севастополя, починаючи з 1900, приділяли велику увагу революц. боротьби серед моряків Чорноморського флоту. У поч. 1904 виникла Севастопольська воєн. с. -д. орг-ція - "Матроська централка". Після повстання на броненосці "Потьомкін" (червень 1905) і Жовтневої політичне життя. страйки революц. рух матросів, солдатів і робітників адміралтейства знову посилився. Стихійні протести проти важких умов життя придбали більш організований характер. За оприлюднення Маніфесту 17 жовтня, вранці 18 Жовтня. біля музею Севастопольської оборони почався багаточисельних. мітинг, присвячений подіям дня. Розігнаний поліцією мітинг відновився на Приморському бульварі; в числі ораторів на мітингу виступив командир міноносця no 253 лейтенант П. П. Шмідт, потребо- вавшего звільнення політв'язнів. Демонстранти, що попрямували до міської в'язниці, були зустрінуті пострілами: вбито 8 і 50 поранено. 19 Жовтня. о 10 годині ранку на Приморському бульварі зібрався велелюдний мітинг протесту, а 20 Жовтня. відбулися похорони жертв розстрілу, в яких брало участь до 40 тис. чол. На кладовищі вимовлялися політичне життя.мови, але найсильнішу сказав лейтенант Шмідт, за що був заарештований (звільнений через 2 тижні на вимогу мас). В кінці жовт. на підприємствах Севастополя почався загальний страйк, а у військових частинах і на кораблях, всупереч забороні начальства, розгорнулися мітинги. У місті були створені Рада робочих депутатів і народна міліція. Спроба командування спровокувати розстріл матросів і солдатів, які зібралися 11 нояб. на мітинг на площі між казармами флотського екіпажу і Брестського полку, привела до стихійно спалахнуло повстання, що охопило за дек. годин св. 2000 матросів флотської дивізії, частини солдат 49-го Брестського полку і робітників порту. На чолі повсталих частин стали матрос бойової роти А. Петров, унтер-офіцер Брестського полку Фролов і унтер-офіцер кріпак саперної роти М. Баришев. 12 нояб. до повсталих на березі приєдналися матроси крейсера "Очаків", броненосця "Св. Пантелеймон" (б. "Потьомкін"), очолювані с. -д. А. І. Гладкова, Н. Г. Антоненко, С. П. Приватники, І. Сиротенко та ін. Обраний Рада матроських, солдатських і робітничих деп. (Ост. - с.-Д. І. П. Вороніцин) пред'явив царському пр-ву вимога з 17 пунктів: скликання Заснує. зборів, установа республіки, встановлення 8-годину. робочого дня, скорочення терміну і поліпшення умов воєн. служби і т. п. На чолі руху були більшовики Севастопольської воєн. орг-ції РСДРП. Однак меншовики, що переважали в Севастопольському к-ті РСДРП, опиралися вирішить. діям. Матроська комісія с. -д. запросила для командування повсталими кораблями безпартійний. лейтенанта Шмідта, який користувався величезним авторитетом серед моряків. Ок. 3 год. дня 14 нояб. Шмідт прибув на "Очаків" і став на чолі повстання.К2 год. дня 15 нояб. в руках повсталих виявилося 12 кораблів: крейсер "Очаків", броненосець "Св. Пантелеймон", мінний крейсер "грід", мінний загороджувач "Буг", мореходная човен "Уралец", навчальні суду "Дністер" і "Прут", ескадр. міноносці "Лютий" і "Звітний", міноносці NoNo 265, 268 і 270 з екіпажем ок. 2000 чол. , Проте бойова міць їх була незначною (роззброєні напередодні повстання); на березі в казармах перебувало бл. 2500 матросів і солдатів, також погано озброєних. Пасивність оборонить. тактики повсталих завадила привернути до себе всю Чорноморську ескадру, Севастопольський гарнізон і дозволила командуючому військами Одеського воєн. округу ген. А. В. Каульбарс, командувачу Чорноморським флотом віце-адм. Г. П. Чухнина і командиру 7-го арткорпуса ген. -лейт. А. Н. Меллер-Закомельське, поставленому царем на чолі каральних військ, стягнути до 10 тис. Солдатів в повному озброєнні і привести в бойову готовність більшу частину флоту (22 корабля з 6 тис. Чол. Особового складу) для штурму повсталих. У 3 ч. 15 хв. , Після того як революц. моряки відхилили ультиматум про здачу, карателі відкрили сильний арт. вогонь з берегових батарей і крейсерів по кораблям і казарм повсталих. "Очаків" і ін. революц. суду відкрили у відповідь вогонь; розгорівся морський бій, к-рий з огляду на нерівності сил закінчився в 16 ч. 45 хв. ураженням революц. кораблів. Потім карателі кинули 8 Пех. полків на штурм флотських казарм і до 6 ч. ранку 16 нояб. оволоділи ними. На рейді і суші було заарештовано св. 2000 чол. Проведений в февр. 1906 суд над очаковцев, виділеними в особливу групу (41 чол.), Засудив лейтенанта Шмідта, матросів Гладкова, Антоненко і Приватника до смертної кари (розстріляні 6 березня 1906 на о-ві Березань), а інших до різних термінів каторги і в'язниці.У червні і листопада 1906 були засуджені ще 2 групи учасників С. ст. - загальним числом св. 300 чол. і більше 1 тис. покарано без суду. Незважаючи на поразку, С. в. мало величезне значення в ході революції 1905-07, піднявши на боротьбу нові сили в армії і флоті. Літ. : Ленін В. І., Військо і революція, Полн. зібр. соч. , 5 видавництво. , Т. 12 (т. 10); його ж, Чашки ваг коливаються, там же (т. 10); Лейтенант П. П. Шмідт. Листи, спогади, док-ти, М., 1922; Червоний прапор над Чорноморської ескадри (1905). Розповідь очевидця, M., 1923; Революційний рух в Чорному флоті, Сб. спогадів і мат-лов, М., 1925; Федоров A., революції. повстання в Чорному флоті в 1905, М., 1946; Найда С. Ф., революції. рух в царському флоті. 1825-1917, М. -Л. , 1948; Муратов X. І., революції. рух в рус. армії в 1905-1907 рр. , М., 1955; Революц. рух в Чорноморському флоті в 1905-1907 рр. , Спогади і листи, М., 1956; Севастопольське озброєння. повстання в нояб. 1905. Док-ти і мат-ли, М., 1957. М. Я. Попов. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.