ТРІПОЛІ

1 . (Араб. Тарабулус-еш-Шам) - місто в Лівані, порт на узбережжі Середземного м. 128 тис. Жит. (1968). Кінцевий пункт нафтопроводу, що йде з нафт. промислів Іраку. Нафтопереробна, металлообр. , Текст. , Харчосмакова пром-сть. Осн. финикийцами імовірно в 2-му тис. до н. е. Разом з ін. Містами Фінікії піддавався завоювань Ассирії, Вавилонії. В кін. 6 ст. до н. е. увійшов до складу перс. держави Ахеменідів. У 353-351 до н. е. в Т. було повстання проти персів. У 332 до н. е. Т. завойований Олександром Македонським, потім входив (послідовно) в гос-во Селевкідів, Рим. імперію, Візантію. У 636 завойований арабами. У 1109 захоплений хрестоносцями, потім став столицею графства Тріполі. У 1289 узятий і зруйнований егип. мамлюками. Через кілька. років відбудовано на новому місці. У 1517-1918 - у складі Османської імперії (до 1841 - центр Тріполійской пашалика). У 1920 був включений в підмандатної Франції Ліван. У 1943-46 в Т. неодноразово відбувалися виступи проти франц. колонізаторів. В кін. 1 946 франц. війська були виведені з Т. В 50-е рр. Т. - один з найважливіших центрів демократичного. руху в Лівані, в травні 1958 Т. - один з центрів повстання проти пр-ва Шамуна. 2 . (Араб. - Тарабулус-ель-Гарб) - місто і порт на Середземному м. Столиця (поряд з Бенгазі) Лівії. Нас. 332 тис. Чол. (1971). Муком. , Маслоб. , Вінодельч. , Тютюнові підприємства; текст. пром-сть; кустарні промисли.Осн. фінікійцями в 1-й пол. 1-го тис. До н. е. під назв. Еа. У греків Еа разом з двома ін. Колоніями - Сабрата і Лептіс-Магна зв. "Триполис" ( "Три міста", звідси назв. Зап. Частини Лівії - Тріполітанія); це назв. залишилося потім і за Еа. У 105 до н. е. завойований римлянами. У 5 ст. н. е. Т. - під владою вандалів, в 6-7 ст. - Візантії. В 7 ст. завойований арабами. У 16 ст. - 1911 - під владою Османської імперії. У поч. Окт. 1911 (під час італо-турецької війни 1911-12) був захоплений італ. військами. У 1918-20 Т. - один з центрів нац. -звільнити. боротьби. В січні. 1943 місто було зайняте англ. армією Монтгомері. Після проголошення незалежності Лівії (24 дек. Тисячі дев'ятсот п'ятьдесят одна) Т. - одна з її столиць. 3 . графство - феодальне гос-во, створене хрестоносцями в нач. 12 в. в Сирії (на тер. суч. Лівану), зі столицею в м Тріполі. Початок завоювання цієї тер. поклав Раймунд IV Тулузький ще в 1099, а з кін. 1 101 розгорнулася систематич. війна за цей р-н між хрестоносцями і араб. емірами. У 1102 Раймунд IV завоював Тортоси, в 1104 - Джебейль, в 1102/1103 хрестоносці почали облогу р Тріполі, і лише 12 липня 1109 синові Раймунда IV (пом. 1105) Бертрану за підтримки генуезького флоту вдалося примусити городян до капітуляції. Максимальних розмірів Т. досягло до 1132. Для забезпечення свого панування хрестоносці побудували безліч замків (найбільш відомі завдяки збереженим руїн Крак і Мон-Пелерен); важливу воєн. силу представляли ордена іоаннітів і тамплієрів, до-рим на тер. Т. були подаровані землі. В економіці гос-ва означає. роль належала генуезьким купцям, вони користувалися широкими привілеями у всіх містах, а в 1109 отримали в повне розпорядження р Джебейль. Номінально Т. знаходилося в васальній підпорядкуванні у Єрусалимського королівства, але фактично було від нього незалежно; тісніший зв'язок існувала у Т.з Антіохійським князівством. Після смерті Раймунда III (1152-87), останнього графа Т. з Тулузької династії, і розгрому Салах-ад-Діном в 1187 Єрусалимського королівства Т. і Антіохійської кн-во в нач. 13 в. були об'єднані під владою Боемунда IV. У 1289 м.Тріполі був узятий і зруйнований мамлюками. Найдовше на тер. Т. чинила опір мамлюків знаходилася в руках тамплієрів Тортоса, полеглих в 1291. Літ. : Baldwin M. W., Raymond III of Tripolis and the fall of Jerusalem (1140-1187), Princeton, 1936; його ж, The twelfth century crusaders state of Tripolis, "The Catholic Hist. Rev.", 1936, v. 22, p. 149-71. M. А. Заборов. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.